Високо в горах ростуть благородні білі квіти – едельвейси. І хоча Рівне не знаходиться на височині гір, “Едельвейс” є і в нашому місті. Щоразу під час виступів цей прекрасний колектив зачаровує все більше людських сердець, небайдужих до прекрасного.
Напередодні Святого Миколая в міському палаці культури “Текстильник” рівняни мали змогу стати свідками величного мистецького дійства. Колектив народного ансамблю сучасного танцю “Едельвейс” по-особливому вирішив відзначити своє 17-річчя. Так, свято творчості стало благодійною акцією для дітей, хворих на лейкемію Від теплих дитячих сердець на сцені розквітла чарівна квітка едельвейса. До глядачів у зал спустилися маленькі янголята зі скриньками для пожертв. Варто віддати належне присутнім, котрі не залишилися байдужими до чужої біди. Загалом ангелятка зібрали понад півтори тисячі гривень, які згодом передали дітям, хворим на лейкемію.Так уже сталося, що з “Едельвейсом” зустрічаюся не вперше. У чотирирічному віці мама привела мене до художнього керівника цього колективу Людмили Супонькіної. Пам’ятаю свої перші танці: “Курчата”, “Жабки”, “Сунички”. Як подобалося виконувати складні акробатичні фігури! З яким нетерпінням усі очікували виступу на сцені!
Сидячи ж у залі як глядач, не переставала захоплюватися неповторними танцювальними композиціями, яскравими костюмами. Упродовж двох годин танцюристи зуміли передати глядачам усю красу, шалену енергію та настрій танцю, де кожен жест і рух зачаровують так, що вже неможливо відвести погляд від дійства на сцені. Бо що не номер – то своєрідна розповідь-вистава зі змістовним сюжетом.Переповнений зал міського палацу щоразу вибухав оплесками та голосним “Браво”. Людмила Супонькіна, яка все своє життя присвятила праці педагога-хореографа, усміхнена й щаслива приймала вітання від представників влади, друзів і батьків своїх вихованців. Які, до речі, теж не залишилися осторонь і привітали “Едельвейс” величезним тортом.
Погодьтеся, мистецтво заради добра гідне високих похвал. Нехай же квітне “Едельвейс”!
Дар’я МИРГОРОДСЬКА
